Мені 36 років. Я мама двох дітей. Другого березня виїхала з ними з Харкова в Полтаву. Дистанційно працюю вихователем у дитячому садку. А мої батьки мешкали в місті Лиман Донецької області. Вони виїхали у квітні. Зараз живуть у Вінницькій області. Їхнє житло зруйноване. 

Мої батьки тяжко працювали все життя, щоб мати свій будинок з ремонтом і з усіма зручностями, а тепер все втратили. Нещодавно їздили подивитися, що залишилося. Побоялися заходити у двір, бо в ньому лежать нерозірвані снаряди.

Я дуже вдячна усім фондам, які надавали продукти і ліки, а також волонтерам, які допомагали нам у Полтаві. Тут є багато безкоштовних місць для дозвілля дітей. Це дуже приємно. 

Я вважаю, що війна закінчиться виходом на кордони дев’яносто першого року. Сподіваюся на радісне й перспективне майбутнє. За час війни я ще більше впевнилася, що хочу працювати з дітьми, бо вони – наше майбутнє.