Допомогти пораненому, перев'язати його та тягнути на собі. Потрапити під снайперський вогонь і до темряви лежати, не рухаючись, прикидаючись мертвим. Таке зміг би не кожен. Студент Андрій зумів вижити. На згадку про снайперські постріли залишився шрам на руці. І, звісно, бажання повернутися до звільненого Маріуполя.
При цитуванні історії посилання на першоджерело - Музей "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова - є обов‘язковим у вигляді: