Ми в Мелітополі проживали відносно недалеко від аеродрому, куди вночі почали летіти ракети, і ми це все прекрасно бачили і чули.

Під час війни страшно все. Ракети літали, ми ходили по місту, де багато військових російських із автоматами. Для нас було все страшно і незрозуміло.

Тяжко було виїхати. Ми чекали своєї черги дні три. В місті уже були російські ФСБшники, вони перевіряли машини.

Приємно було, коли ми приїхали в Запоріжжя. Я працюю в ДСНС, і коли ми виїжджали на виклики, то було дуже приємно, що багато людей допомагали нам розбирати завали.

Батьки дружини залишилися в окупації, а ми переїхали сюди. Вже майже два роки ми їх не бачили, тільки по телефону спілкуємося.

Чим швидше війна закінчиться, тим краще. Я просто хочу жити у квітучій Україні.