Любов Марченко на одинці переносить всі тяготи війни. Своєї родини немає, родичі роз'їхалися. Жінка не хоче залишати рідне місто та рідну вулицю. Під час повітряної тривоги ховається у підвал. Будь-який різкий звук лякає, але Любов Іванівна вірить, що перемога України не за горами.
При цитуванні історії посилання на першоджерело - Музей "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова - є обов‘язковим у вигляді: