Пані Марія жила в Горлівці, мала родину. У 2014 році повернулася до літньої мами в Роздолівку. Коли почалося повномасштабне вторгнення, більшість односельців виїхали. Вона залишилася — через маму, якій було 86. Разом жінки провели півтора року в підвалі! Думали, що минеться. Але ставало тільки гірше.

Одного ранку російський літак скинув шість бомб. Жінки були зовсім поруч — за кілька десятків метрів:  «Ми сиділи всімох. Бомба — і тиша. Страшне. Мамі — 86», — каже переселенка. 

Навесні, коли вдарили морози та дрони не літали, вирішили йти. Пішки до Сіверська, маму везли на візку. Хлопці з села допомогли. Потім був Краматорськ. І Довбиш. Пані Марія та її літня матір знайшли прихисток на Житомирщині. У пансіонаті «Надія для всіх». Тут затишно, є підтримка і тиша, яку вона довго не чула. Але думки жінки повертаються туди, де був дім.