Я прокинувся від вибухів. Виявилось, поряд прилетіли снаряди. Я не міг повірити, але що ж зробиш. Потім не стало світла та води. Я опалював будинок деревиною, щоб зігрітись. Магазини та аптеки не працювали. 

Я вирішив виїхати. Дороги були зруйновані російською технікою. Танки дуже часто їздили трасою. Залишити домівку було важко: я там народився, все наживали батьки. 

Я все покинув, досі не можу це усвідомити. Пів життя я залишив на Луганщині. Зараз чекаю тільки миру. Можливо, ще встигну повернутись додому.