З танку впритул вистрілили в наш будинок. Будинок згорів вщент. Ми побігли до сусідського підвалу. Потім тривалий час перебували напівголодні в підвалі коледжу. Обстріли не припинялися. Після втрати будинку й до евакуації ми перебували в холоді, голодні, в нелюдських умовах. Через 10 днів виїхали неофіційною колоною під обстрілами.
Найважче було те, що цей жах - знущання з неозброєних цивільних - став можливим.
При цитуванні історії посилання на першоджерело - Музей "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова - є обов‘язковим у вигляді:
Музей "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова https://civilvoicesmuseum.org/
Ми використовуємо файли cookies, щоб ви отримали найкращий досвід користування сайтом. Продовжуючи роботу із нашим сайтом, ви підтверджуєте використання сайтом cookies вашого браузера.