Історію подано мовою оригіналу

Я жила в Луганській області. Коли почалась війна, гучні звуки лунали постійно. Вибухи були і вдень, і вночі. Я сиділа в підвалі. У місті коїлось справжнє пекло. Росіяни обстрілювали аеропорт, заводи, лікарні та школи. Я не знала, куди мені дітись: йти у підвал чи залишатись вдома?

Снаряди прилітали в будинки. Після першого влучання в мій загинув батько, після другого я виїхала. 

Волонтери вивезли мене з міста. Тоді вже не було води, світла та газу. Зараз я живу в Тернівці поряд з рідними, що дуже важливо. Бабуся залишається в Луганській області. Не знаю, як вона там житиме далі. Я би дуже хотіла поїхати до неї. Чекаю закінчення війни та миру.