Грибовська Єлизавета, учениця 9 класу Шепетівської гімназії №1

Вчитель, що надихнув на написання есе - Федорчук Ольга

Війна. Моя історія

Насправді, війна перевернула життя кожного українця та кожної родини. Ми не мали уяви та навіть впевненості в тому, що в нашій незалежній країні, буде така повномаштабність бойових та кровопроливчих дій. Моя усвідомленість всієї серйозності війни, не одразу була сприйнята.

Тому що, прокинувшись, я ще проживала старе життя, яке було спокійним та будденим в містечку Ворзель(Київська область), але, почувши вибухи, звуки ракет, я усвідомила, що вже не буде як раніше. Я просто сказала:"мам, дай поспати, 6 ранку, мені йти в музичну сьогодні".

Після почутих вибухів мене прорвали емоції суму та болі.. Цей день дав нам: мужність зібратись в такій ситуації і виїхати завчасно, піклування та більшу турботу за друзів та рідних, змінив наше сердце.

Кожен з нас по різному змінився, проте кожен зрозумів цінність української мови та культури. Ми стали більш турботливими один до одного та також цінувати прожитий день, який буде чи є зараз. Думати кожен крок чи вчинок, який ми робимо.

Життя моє та родини змінилось на кращу сторону тому, що ми стали ціннувати теперешнє та жити ним, а не жити минулим горем. Мати в собі кохання, щоб подарувати якусь маленьку дрібничку, щоб посміхнутись та порадіти).