Лясковська Валерія, учениця 8 класу Комунального закладу загальної середньої освіти "Ратнівський ліцей Боратинської сільської ради"

Вчитель, що надихнув на написання есе - Пухта Оксана Миколаївна

Моя Україна майбутнього

Україна в майбутньому – це мирна країна, де немає війни, де спокійно можна жити та гармонійно розвиватися.

На мою думку, в України досить світле та успішне майбутнє. Адже тут зростають відповідальні та свідомі діти, підлітки.

Вони проживають цей нелегкий час разом з дорослими та готові брати на себе відповідальність, боротися за волю. І це дає надію. Я впевнена, що у майбутньому ми забудемо, що таке корупція й хабар і як приймати незаконні рішення в судді. Хочу, щоб не було таких людей, які знецінюють те, що для них роблять інші.

Тут мова йде про подвиги  тисяч воїнів-героїв, які віддають своє життя задля того, щоб ми могли жити у вільній та незалежній країні.

Я з нетерпінням чекаю часу, коли ми зможемо проживати дні без сповіщення повітряних тривог, подорожувати своєю вільною і рідною Україною без думок та переживань, що у цей момент може прилетіти ракета від ворога і зруйнувати твоє життя вщент. Вірю, що у майбутньому будемо спати у своєму ліжку, а не у холодному, сирому підвалі; читати новини без відчуття неспокою та взагалі жаху.

Як тільки Україна переможе, ми всі разом будемо її відбудовувати. Забудемо раз і назавжди про країну-агресора та про співпрацю з нею, щоб у майбутньому не повторилася війна вже з нашими нащадками. Ми разом із усіма українцями пишатимемось нашою країною і всіма, хто був учасником цього переможного шляху.

Отже, я вірю в щасливе майбутнє України, її процвітання та успіх. І, звичайно, робитиму все можливе, щоб в подальшому розвивати рідну країну. Адже саме наше покоління має показати світові справжню, чесну, сильну, розумну, талановиту Україну.