Ми живемо в трьох кілометрах від Горлівки, з тією стороною бачимо один одного. Донька - переселенка, живе в Харкові, син їздить на заробітки. Я вдова, живу одна. Раніше було мирне, нормальне життя, а тепер огидно.

Все почалося з того моменту, коли наш завод почав голосно гудіти, закликаючи війну зупинитися. Величезне спасибі Фонду Ріната Ахметова за те, що довгий час кожен місяць привозив нам продукти. Нам вони дуже допомагали, ми вдячні, що нас не забували.

Спочатку було страшно, коли літали літаки, коли бомбили. У той час я заробила інфаркт, а потім стався інсульт. Зараз у нас тихо і спокійно.