Матвієнко Маріанна

Вінницький ліцей №7 ім.Олександра Сухомовського

Чому бути українкою – моя суперсила

Я – українка. Народилася й усе життя живу в Україні. Українцями були всі родичі моєї мами, але по батьковій лінії не всі родичі були українцями. Але прийняли рішення переїхати до України. Я вважаю приналежність до української нації великою честю.

Наша країна – вільна демократична держава, що розташована у самому центрі Європи. І хоча вона й не належить до розвинених країн, я вважаю її найкращою.

Обожнюю Україну за її багату історію та розвинену культуру. Через чудовий клімат є розмаїття як природних, так і рукотворних пам'яток: високі гори, просторі степи, мальовничі села, затишні містечка та гучні мегаполіси. В Україні є багато міст для подорожей: Карпати, Львів, Київ, всі міста-мільйонники.

Мені дуже подобається рідна українська мова. Вона надзвичайно мелодійна й співоча. Українська мова займає друге місце у світі за красою звучання та мелодійністю.

Я люблю Україну всім своїм серцем, але, на жаль, свого майбутнього тут не бачу. Планую поїхати за кордон після свого повноліття для навчання. Але навіть живучи на чужині можна залишатися патріотом власної країни.

Я впевнена, що любов до Батьківщини є беззастережним, безумовним почуттям, що живе у серці людини з раннього дитинства. Для цього потрібно плекати рідну культуру в іншій державі й спрямувати гуманітарну допомогу до своїх земляків.

Підступні вороги намагаються зламати український народ. Обстрілюючи нашу країну, залишають без світла та води, але ми маємо сподівання, віру та впевненість. Кожної хвилини ми доводимо, що можемо здолати будь-які труднощі, підтримуючи одне одного. Разом переживемо найскладніші випробування та покажемо всьому світу, що націю з сильним духом зламати не вдасться!

Крім того, важливо не забувати своє походження, пам'ятати рідні звичаї, традиції, мову.

Я щаслива, що народилася саме в Україні. Навіть якщо мої діти народяться за кордоном, то я зі стовідсотковою впевненістю можу сказати, що в Україні вони будуть частими гостями.