Олена Федотова | Зеленодольськ

"Під звуки вибухів Альона прожила майже три місяці"

Майстерня з виготовлення фетрових аксесуарів для волосся, б’юті-салон, кондитерська, школа малювання і навіть птахоферма. У Дніпрі жінки-переселенки презентували проєкти власної справи. Хтось планує започаткувати підприємство з «нуля», хтось – відновити бізнес, створений раніше вдома, у містах, які зараз під окупацією. Гранти від Великої Британії на реалізацію задуманого дадуть лише трьом жінкам – чиї проєкти визнають найжиттєздатнішими.

Заявки подали загалом 34 учасниці. Кожна мала п’ять хвилин на презентацію. Сума гранту невелика, 30 тисяч гривень. Утім, для малого бізнесу, який хочуть розвивати учасниці, і це - відчутна підтримка.

Кореспондентка проєкту «Ти як?» поспілкувалася з учасницею Альоною Федотовою і дізналася про пережите нею під час війни, про її бізнес-ідею й маленькі мрії в новому місті. Матеріал Радіо Свобода.

30-річна Альона Федотова за фахом - програмістка.

У Зеленодольську, що на Криворіжжі, під звуки вибухів жінка прожила майже три місяці. Навесні 2022 року окупанти підійшли дуже близько, її рідне місто потерпало від обстрілів. Тоді Альона з дворічною дитиною виїхали за кордон.

Альона Федотова

«Не вірилося, що підійдуть так близько. Коли вже взяли Херсонську область, Вископілля в окупацію – тоді стало страшно. У липні ми виїхали в Болгарію в евакуацію. Мама лишилася вдома з бабусею, якій 80 років. Дев’ять місяців ми побули за кордоном, нам там надали разову допомогу, житло, іноді – гуманітарну допомогу. Решта – своїм коштом»

Не вірилося, що підійдуть так близько

Альона Федотова, переселенка

Ще в евакуації Альона спробувала себе в миловарінні. Матеріали для творчості брала місцеві, болгарські, виготовляла мило суто для себе. Повернувшись в Україну, вони з чоловіком і дитиною оселилися в знайомих у Дніпрі. Жінка каже: всі дитсадки – дистанційні, тому піти на офісну роботу вона не може, отож зробила ставку на те, що робила для душі.

Зараз у неї в асортименті – мило, скраби, сіль для ванн та зволожувальні олійки для дорослих, мило для дітей. Великих заробітків це не дає, швидше це - поки лише експерименти. Але є й амбітна мета – згодом стати фінансово незалежною.

«Я прорахувала, що мені треба робити й продавати по 60 наборів щомісяця - це два набори щодня. До набора входить мило, скраб і олія для тіла. Кожен набір – 350 гривень. Чистий прибуток може бути 12 тисяч гривень на місяць. Але це – без урахування витрат на рекламу. А реклама дуже важлива. Поки що мої покупці – це знайомі знайомих. Щоб знайти нових клієнтів, треба рекламувати».

Зараз Альона виконує замовлення для дитячого садочка на день Святого Миколая – 45 дитячих милець у вигляді динозавриків. Бракує і обладнання для творчості, і часу.

«Формочка в мене поки одна, тобто я робитиму це замовлення днів десять. Аби купити, дві-три формочки, щоб робити швидше, – це все витрати. Зараз так: коли мені надходить замовлення – я пішла, купила матеріалів саме на це замовлення, і зробила. Прибуток – десь 30% від вартості.

Якщо б замовлення були більші, я брала би матеріали оптом – наприклад, п’ять кілограмів мильної основи, два кілограми олії – прибуток був би більшим. До 50%. Зараз – щоб відчувати, що я щось заробляю, чи ні, більше – набиваю руку, вкладаюся в те, що є. Ринок дуже конкурентний, його треба вивчати, щоб знайти саме своє, треба розширювати асортимент».

П'ять хвилин - на презентацію власної справи

"У Зеленодольську зараз спокійніше, ніж на початку повномасштабної війни, - зазначає Альона. - Місто – за 30-40 кілометрів до зони бойових дій". Але повертатися на малу батьківщину жінка поки не планує. Пробує закріпитися у Дніпрі.