Олена зустріла повномасштабне вторгнення росіян у себе вдома у Києві, проте згодом разом з чоловіком вирішила вивезти дітей, як їм здавалося, у більш безпечну Київську область. За кілька днів там їх застала окупація. Поступово, день за днем, ставало все гірше. Спершу зникла електрика та газ, потім вода та зв’язок. Над селом, в якому перебувала родина, літали літаки, поруч їздили ворожі танки. Місцевість бомбили. Від атак росіян постраждав не один сусідній будинок. Події швидко розгорталися, Олена не знала, чи переживуть вони чергові обстріли у підвалі. Проте сім’я дарма часу не гаяла, робили “коктейлі Молотова” та готувалися до оборони.