Дмитро проживав у лівобережній частині Маріуполя, яка з перших днів зазнавала артилерійських обстрілів та авіанальотів росії. У таких умовах вони з сусідами налагоджували побут та допомагали один одному. Так тривало до того моменту, коли чоловік почув, що з території драмтеатру може проводитися евакуація. Після цього він перемістився до притулку театру. Але, на жаль, це місце не стало надійним укриттям. Під час його бомбардування Дмитро перебував усередині та дивом вижив.