Людмила з Часів Яра - міста, яке здригалося від російських вибухів ще з 2014-го. Міста - яке сьогодні ворогами знищене вщент. Вона до останнього трималася, підтримувала доньку й онуку, навіть зробила схованку в шифоньєрі - бодай якийсь захист від осколків.

Коли виїхали до Полтавської області, здавалося, потрапили в інший світ. Повітряні тривоги там не завершувалися вибухами - і це було незвично. Тепер її заспокоює маленька онука, яка обіцяє, що війна скоро закінчиться. І хочеться вірити, що так і буде - заради неї, заради її мирного дитинства.