До війни я мешкала у Бердянську. Коли почалися бойові дії, я була при надії. Відразу зрозуміла, що треба виїжджати, бо Маріуполь зовсім поряд було невідомо, чим все закінчиться. Я з чоловіком виїхала до Запоріжжя, де вже за декілька місяців народила донечку. Виживати матеріально було дуже складно, наш бізнес залишився у Бердянську. Потім мій чоловік пішов добровільно на війну. Зараз захищає країну. Я постійно за нього хвилююсь. Виховувати дитину мені допомагає мама.

Зараз я сподіваюсь, що війна скоро закінчиться. Майбутнє я бачу мирним для моєї донечки.