Так страшно було, що почалася війна! Але людина до всього звикає. Спочатку було страшно, що нічого немає, але пережили все. Є люди хороші, один одному допомагали.

Коли більшість людей виїхали, місто стало, як привид – дітей не було. Потім почали всі повертатися. 

Багато негативу є під час війни. Як прильоти, то страшно, але ми нічого не можемо з цим зробити. Головне - не падати духом.

Майбутнє я бачу світлим, щасливим. Ми переможемо і будемо жити щасливо в своїй вільній країні.