Війна мене застала в дома. Я зазвичай прокидаюсь рано, бо треба йти працювати до школи. Коли почались обстріли, робота закінчилась. Я не розуміла, що мені робити. 

Було дуже важко, бо не було продуктів, були закриті аптеки. Води в місті також не було. 

З міста ми з чоловіком та сином виходили пішки. Обстріли в цей час тривали. Я не відразу зрозуміла, що щось летить. Ми всі лягли у багнюку. Вибухів було чотири. Я в цей час тримала сина за руку та молилась. Не розуміла, чи встанемо ми. 

Ми виїхали до Черкас. Зараз чекаємо миру.