Вісім місяців я з родиною прожила в окупації. У нас за городом стояв російський танк. Під час одного з обстрілів мого чоловіка контузило. Прильоти в наш город були постійно. 

Моїй мамі 83 роки, через хворобу вона не може рухатись, я забрала її до себе. У її будинку вилетіли вікна. З продуктами, водою та газом були великі проблеми. Хліб нам возили з Херсону.

Донька та зять моєї куми загинули – рашисти збили їх на машині. Діти залишились сиротами.

Я дуже хочу, аби діти не гинули та жили у мирі. Сподіваюсь, війна скоро закінчиться.