Історії, які ви нам довірили
«Під час обстрілу міста загинули люди, які стояли в черзі за хлібом»
На початку війни сім’я Ірини Вікторівни стикнулась з дефіцитом продуктів. Вони не вірили, що війна можлива, тому не робили жодних запасів
За два тижні до початку війни ми з колегами на роботі обговорювали, чи може Росія напасти, чи ні. Але вже 24 лютого мене розбудив дзвінок від вчителя, який схвильованим голосом сказав, що почалась війна, тому в школу дітей вести не треба.
Ми сиділи вдома на дев’ятому поверсі, тому дуже чітко чули гуркіт від вибухів ракет. Ми боялись виходити на вулицю за харчами та водою.
Перші два тижні війни були дуже важкими, бо ми не робили жодних запасів їжі. Продукти розраховували на дні, поїсти більше давали дитині ніж собі.
Новини в Telegram-каналах щодня шокували нас. Серце хололо від жахіття, яке коїлося довкола.
Водночас мене приємно вразила допомога незнайомих людей та волонтерів з інших міст України.
Мене шокувала загибель людей, які просто стояли на вулиці у черзі за хлібом та водою. Найстрашніше, що на їхньому місці могли бути й ми.
Дитина дуже сумує за татом, який вже пів року живе в іншому місті. Але найголовніше, що він живий.
До війни я працювала у магазині українського бренду. На жаль, магазин зараз зруйнований, тому я безробітна.
При цитуванні історії посилання на першоджерело - Музей "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова - є обов‘язковим у вигляді:
Музей "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова https://civilvoicesmuseum.org/
Інші історії
