Все, що у мене було, згоріло. Зараз я залишилась без житла, від минулого залишились самі спогади. Я сиділа з дитиною у підвалі під обстрілами. У селі не було води та світла. В укритті також було небезпечно. Вибухи були дуже сильні.

Моя дитина хворіє на епілепсію. Коли перебували вдома, у неї сталось три напади. Тому я вирішила виїжджати.

Спочатку чоловік вивіз мене з дитиною, а сам повернувся додому. Але потім у селі стало дуже гучно, тож чоловік приїхав до нас. Будинок згорів після нашої евакуації. Зараз я сподіваюсь лише на мир. Вірю в те, що війна закінчиться перемогою України.