Зараз у мене нічого немає. Мій дім розбили росіяни, все розграбували. В окупації я прожив пів року. Моє село обстрілювали з першого дня. Вибухи було чутно постійно. У березні росіяни зайшли до нас у село. Було дуже страшно. Росіяни коїли, що хотіли. 

Через те, що в мене брат військовий, довелося виїхати. Я найняв водія, забрав свою маму з родиною та виїхав. Тиждень ми простояли у Василівці, але все одно евакуювались.

Дорогою машину обстрілювали. На щастя, автівку не пошкодило, і ми залишились живими. 

У мене троє синів. Я дуже боявся за їхнє життя. Про деокупацію села дізнався від рідних, які залишились вдома. Я повернувся додому й почав відновлювати хатину. Я сподіваюсь, що війна скоро закінчиться і обстріли припиняться.