Ольга Василівна згадує про мирне життя. Вона гуляла з маленькою дитиною містом і не могла повірити, що починається війна. Коли стало все зрозуміло про те, що відбувається, їй з малюком довелося покинути рідне місто. Через рік, сподіваючись на перемир'я, вони повернулися додому. Жінка мріє повернути життя, яке було до війни, та мандрувати.
При цитуванні історії посилання на першоджерело - Музей "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова - є обов‘язковим у вигляді:
Музей "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова https://civilvoicesmuseum.org/
Ми використовуємо файли cookies, щоб ви отримали найкращий досвід користування сайтом. Продовжуючи роботу із нашим сайтом, ви підтверджуєте використання сайтом cookies вашого браузера.