У Галини Григорівни було чудове і щасливе життя. Потім вона стала вдовою, доглядала тата і після його смерті залишилася у батьківському домі. Жінка розповідає про початок війни та що їй довелося пережити, як обстріли «Градами» тривали вдень та вночі. Дім її трохи постраждав від уламків. Люди гинули, Станиця Луганська спорожніла. Вона мріє дочекатися спокійного життя.