«Перші ракети остаточно зруйнували наш погляд через призму ілюзій»

Антонюк Олександра, учениця 11 класу Ліцею №27 м. Житомира

Вчитель, що надихнув на написання есе - Терещук Тетяна Миколаївна

Моя Україна майбутнього

Без яких цінностей не можна собі уявити будь-яку процвітаючу державу майбутнього? На цьому етапі таких цінностей можна назвати безліч, однак фундаментальною буде одна: свобода як демократична цінність. Ще з дрімучих часів російської імперії ми століттями були поневолені та пригнічені. Російський вплив наклав відбиток у свідомості багатьох українців, спаплюживши їхні переконання, мрії та уявлення.

Впродовж років нам насаджувався міф про певну неповноцінність, про російську національну винятковість, про образи та вкрадену славу. Ці радянські наративи відзначились у свідомості багатьох українців, передаючись трансгенераційним способом й залишали нас від демократичних цінностей на два кроки позаду.

Однак, ми змінились. Перші ракети остаточно зруйнували наш погляд через призму ілюзій. Ми побачили, хто є хто. На що здатні друзі, вороги, а головне – на що здатні ми самі. Час пройде і ми обов'язково переможемо, адже як показала історія - підкорити свободу нації та зупинити шлях української держави до самовизначення не вдалось нікому.

Проводячи паралелі між теперішнім і минулим, я переконана, що на нас чекають великі зміни.

Вже зараз можна відзначити наш активний процес консолідації та простежити: ми живемо в епоху пустих п'єдесталів, на них вже не височіють російські діячі, це місце звільнили й це є своєрідною метафорою до початку кінця цих наративів і переходу до нового етапу незалежної України, побудованої на засадах демократії, свободи та моралі.

Кожен із нас буде чітко усвідомлювати наше місце і вагу у цілому світі й себе як частину української незламної нації, тож таким чином ми подолаємо  травму меншовартості. Ми обов'язково заповнимо нашу "теро інкогніто" в більшості із царин: як науки, так і культури, мови та будемо плекати й розвивати себе в сучасності.

Наші культурні продукти стануть все більш впізнаваними та популярними так, що ми зможемо активно вести культурну дипломатію і демонструвати себе як націю, яка має, що запропонувати. Попереду на нас чекає велика робота по подальшій розбудові держави, розвитку громадянського суспільства та зміцнення української нації.

При такому плані Україна вибереться з руїн війни та перетвориться на успішну державу з високодемократичними цінностями та амбіціями, стане простором свободи та самореалізації, а також орієнтиром незламності.

Окрім того, ми займемо провідні позиції на геополітичній мапі світу, адже будемо плекати й розвивати себе, щоб бути впливовими у світовій політиці. Ймовірно, ми зможемо повернути та залучити українців, як тих, що виїхали за роки війни, так і нащадків емігрантів до діяльності в самій країні або співпраці з нею на рівні науки та культури. Створення ефективних інституцій по протидії корупції  та удосконалення державного апарату влади також стане важливим кроком.

Сподіваюся, що ми отримаємо оновлену державу в якій кожна людина буде мати цінність і, яка довірятиме їй. Вірю, що майбутнє України буде визначатися нашими спільними моральними орієнтирами та етичними цінностями, побудовані на принципах справедливості, рівноправ'я та терпимості, які й  зараз активно розвиваються в нашому суспільстві.

Це буде сприяти побудові громадянського суспільства, де кожна людина буде поважати інших, буде готовою сприймати плюралізм, а також зможе розкрити свій потенціал та зробити внесок у розвиток держави. Додатково, ми будемо продовжувати акцентувати увагу на конструктивному спілкуванні, яке буде сприяти спільній реалізації важливих цілей та загальному розвитку.

Однак, найголовніше: ми більше не припустимось  помилок з минулого, ми ніколи більше не дозволимо посягати на нашу гідність, свободу та незалежність і не будемо толерувати зверхність стосовно нас.

Що я буду робити після перемоги? Безперечно радіти. Традиційно пишно ми будемо відзначати день нашої перемоги, але не забуватимемо, завдяки кому ми живемо у вільній і незалежній Україні, і у нашому серці завжди будуть палати свічки, свічки вшанування пам'яті та свічки надії.