У мене було чудове життя. У перший день війни все перевернулось. Я досі не вірю, що все це відбувається реально. У селі багато загиблих людей. На душі постійно неспокійно. 

Коли росіяни зайшли до сусідніх сіл, я ще залишалась вдома. Два місяці морально було важко. Обстріли тривали, були пошкоджені будинки. Я не могла знайти транспорт, аби виїхати. Я знайшла варіант і виїхала, хоча мені було дуже страшно. Три місяці я прожила на Франківщині у знайомих. Потім я повернулась. 

Мені здається,  люди змінились, стали кращими. Багато пішли воювати добровольцями - це вражає. Взагалі всі, хто захищають країну, - герої. 

Перші дні війни у мене була паніка. Постійно був нервовий стан. Моя бабуся була спокійнішою, і це мене допомогло. Коли стало тихіше, мені стало легше. 

Зараз я чекаю перемогу, щоб все було добре, і всі родини були разом.