Мені 24 роки. Ми з чоловіком жили в Нікополі. Коли почалася війна, я була вагітна. Народжувала під обстрілами. Перші дні свого життя мій син провів у підвалі пологового будинку. Після того, як мене виписали, ми поїхали до мого дідуся в село Новософіївка. Чоловік працює в Нікополі. Ми рідко бачимося. Хвилююся за нього.  

Були проблеми з дитячим харчуванням, одягом, підгузками. З усім іншим – все гаразд. Отримуємо хорошу гуманітарну допомогу. Дідусь підтримує. 

Сподіваюся, що війна закінчиться якомога швидше і нашою перемогою. Хочу повернутися додому.