Історії, які ви нам довірили
До початку війни у нас все було гаразд. Ми жили у Донецьку, працювали, навчалися. Але потім змушені були переїхати. Зараз я проживаю з чоловіком та дитиною.
У травні 2014 року я тільки народила дитину, ми їхали додому з пологового будинку. Цього дня вже бомбили аеропорт і нам довелося їхати об'їзною дорогою. Тривожно літали гелікоптери, з'явилися танки, але ми встигли доїхати додому. Під час обстрілів наш будинок постраждав та відновленню не підлягає.
Тут складно, Курахове дуже маленьке місто, немає зон відпочинку для дітей. У Донецьку була гарна робота, заробіток. Тут цього немає. На початку я влаштувалась працювати в Мар'їнці, їздила під обстрілами. Потім знайшла іншу роботу, але заробітна плата була дуже маленькою і довелося звільнитися.
У безпеці себе не відчуваю і досі, недалеко відбуваються воєнні дії.
Коли ми переїхали, я отримувала на дитину допомогу Фонду Ріната Ахметова, більше нікуди не зверталася.
Все забути вже не вийде, але хотілося б повернути те життя, яке в нас було до війни.
При цитуванні історії посилання на першоджерело - Музей "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова - є обов‘язковим у вигляді:
Музей "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова https://civilvoicesmuseum.org/
Інші історії
