Люди похилого віку, чиї будинки зруйновані, опинилися в жахливих умовах. У наших містах і селищах не вщухають бої. До Будинку ветеранів у Мар’їнському районі вже два роки приїжджаємо ми, пенсіонери-переселенці, які постраждали від війни.

Я втекла від бомбардувань із дочкою і її сім’єю з Красногорівки. Орендувати окрему квартиру мені, пенсіонерці, не по кишені. Вирішила зупинитися там, де такі ж, як я, люди похилого віку або самотні.

Мені, можна сказати, пощастило, мене прийняли до Будинку ветеранів без визначених строків перебування. Щоправда, за проживання доводиться віддавати 75% пенсії. Я постійно думаю про дім, переглядаю фотографії рідних. Це все, що в мене залишилося. Усе, що нажила за своє життя, залишилося там, удома.