Того страшного дня ми спали з дітками і прокинулись від гучних вибухів о четвертій ранку. Через війну я втратила улюблену роботу, діти були змушені залишити навчання. Важко було без їжі, води, але згодом стало легше. Перед очима – руйнування будівель. Це дуже боляче згадувати.

Зараз ми з родиною не живемо разом. Я у рідному місті, мама з доньками – на Закарпатті.