Історії, які ви нам довірили

1 2
меню
{( row.text )}
{( row.tag )}
header-logo

Історії, які ви нам довірили

1 2
До всіх історій
Мар'яна Полторадня

«Тато зателефонував і сказав, що додому ми не зможемо повернутися»

переглядів: 497

У 2014 році я була на морі. Раптом нам несподівано зателефонував тато. Він сказав, що найближчим часом ми не зможемо повернутися додому. Я була дуже засмучена, що не скоро зможу бачити тата. Я плакала цілий день.

Коли минуло три тижні, ми поїхали в село до бабусі, бо ми не могли повернутися в Авдіївку через війну.

Ми жили в Орлівці один рік. Мені було шість років. Але раптом вночі почали сильно стріляти. Моя бабуся хворіла й не могла спуститися в підвал, тому ми пішли вниз, а вона залишилася вдома.

Минуло два тижні, було тихо, я спала. У цей час у нас у будинку сталася трагедія. Моя бабуся померла. Не через те, що прилетів снаряд, а через рак. Я плакала. Нас із сестрою мама повела до сусіда. Ми були там три дні. Минуло два тижні, і ми поїхали до Костянтинівки.

Ми жили там 2015 і 2016 роки.

Я навчалась у школі. Ходила на танці, малювання, співи, карате, на англійську.

У 2017 році ми поїхали до Авдіївки. Я повернулася до школи, знайшла багато друзів. І я досі ходжу на танці, малювання, співи й англійську.

12 лютого до нас у будинок прилетів снаряд. Але ми про це вже забули.  Зараз я живу добре. У мене є сестра, мама, тато, бабуся й собака.

Авдіївка 2014 Текст Історії мирних
Допоможіть нам. Поділіться цією історією
img
Долучайтеся до проєкту
Кожна історія має значення. Поділіться своєю
Розповісти історію
До всіх історій