У наш будинок влучив снаряд від «Граду» під час артобстрілу 18 грудня 2017 року. Тоді в будинку були мій чоловік і двоє дітей. Осколки розлетілися на десятки метрів, собаку у дворі вбило, а наш мікроавтобус перетворився на купу брухту.

 Я того вечора із сином поверталася з Будинку культури, і ми ледь встигли забігти в укриття. Коли прибігли додому, побачили, що «Град» упав під стіну будинку і вибухнув. А якби він пішов далі, то долетів би до спальні, де сидів чоловік…

 Тепер у нас у вітальні замість дверей висить килим. А незадовго ж до обстрілу ми закінчили ремонт, замінили шпалери, лінолеум, меблі… Ми сім років вкладалися в цей будинок, а тепер треба починати все спочатку. Перший час мені навіть було страшно сюди заходити, постійно переслідувало почуття небезпеки.

 Раніше у великій кімнаті збиралася вся родина, грали в шахи, читали книги. За день до обстрілу провели у вітальні весь вечір. Якби обстріл був на день раніше, то ми б уже не розмовляли з вами.

Після цього обстрілу життя у нас змінилося. Щойно починають стріляти – ми відразу до льоху біжимо. А щоб відновити житло, ми економимо на всьому.