Сиротін Іван, 11 клас, Кам'янський енергетичний фаховий коледж

Вчитель, що надихнув на написання есе - Гусак Наталія Сергіївна

«1000 днів війни. Мій шлях»

Війна росії проти України докорінно змінила життя всіх українців. Помилково вважають, що війна почалась у 2022 році. Війна в Україні почалась восени 2014 році, тоді було окуповано місто Донецьк.

Я прожив в окупації 4 роки серед російської пропаганди та фейків. Думав, що це все не надовго.

Але прийшло розуміння, що життя вже не буде таким як було. Виїжджати було дуже складно. Тому, що їхав без мами та маленького баратика. Вони залишились в Донецьку. Я сумую за родиною,за Донецьком. Думка, що можу туди ніколи не повернутись, ранить.

Памʼятаю як прокинувся 24 лютого 2024 і бабуся сказала,що почалася повномасштабна війна.

Вона вже триває майже 1000 днів. Ці дні сповнені небезпеки, тривоги та боротьби за життя. Мільйони українських дітей та сімей за цей час залишились без домівок, без можливості повноцінно навчатися, а сховища замінили їм дитячі кімнати, метро-ліжечко, а повітряні тривоги-шкільний дзвінок.

Війна відбирає дитинство. Окупація – це життя з запахом смерті. Я все це пропустив через себе.

Який мій шлях коли іде війна? Я – чоловік , я – захисник. Моя мотивація – можливість  рятувати життя найкращим людям. Варто памʼятати,що війна в Україні та перемога у ній-це не тільки справа військових,а завдання для всіх. 

Кожен має наближати перемогу як може – волонтери, працівники заводів, ми-учні. У кожного свій фронт!

Війна у нас в Україні іде вже більш 10-ти років. Ми не здамося, не капітулюємо. Україна –це  останній форпост Європи перед нашими ненормальними сусідами (тут хотів написати щось більш емоційне, але вчитель порадив замінити вислів)

Слава Україні, Героям Слава.