Війна змусила тікати мою сім'ю з рідного міста. Батьки лишились вдома. Зеленого коридору не було. Їхали в комендантську годину, на свій страх і ризик, через блокпости орків. У машині двоє дітей: 10 і 1,5 роки. Виїхали о 5 ранку і о 16:00 були у Баштанці. Далі - Кропивницький, Хмельницький, Львівська обл. Під час виїзду на підконтрольну території були обстріли. Тисячі людей стояли в черзі, сподівались, що вдасться виїхати. На одному блокпосту простояли 2,5 год.

Шокувала окупація рідного міста в перші години повномасштабного вторгнення рф. Перший хліб у Херсоні з'явився через 2 тижні, молоко - через три. Черги за продуктами по всьому місту.

Дитина зберігає кулю, яку підібрала біля автівки дідуся під час окупації Херсона. Син був свідком окупації, перших обстрілів міста. З вікна будинку вид на Чорнобаївку. Тож бачили обстріли, рух техніки та прогулянки на дитячому майданчику у супроводі російських військових.