До війни Ольга жила й працювала в місті Кам’янка-Дніпровська, що на Запоріжжі. Дуже швидко місто потрапило в окупацію, і їй з чоловіком довелося виїхати. Ольга написала заяву на відпустку, однак згодом її звільнили
Я з міста Кам’янка-Дніпровська. Працювала в міській лікарні. У мене є сім’я. Життя було налагоджене. Мала будинок і дві автівки.
Рано-вранці 24 лютого ми почули вибух. Пізніше дізналися, що в районі ринку від ракети відірвалася касета і впала людям у двір. Так почалася війна.
На початку березня у наше місто зайшли окупанти і почали відбирати в людей майно, у бізнесменів вимагали відсоток від прибутку. Окупація – це найстрашніше.
Ми з чоловіком прийняли рішення виїжджати, коли загарбники почали запускати з нашого міста ракети. У Василівці були черги. Нам пощастило, що їхали представники МАГАТЕ, і нас також пропустили. Зараз ми орендуємо житло в селищі Васильківка Дніпропетровської області. У місті залишилися наші дорослі діти. Зараз там більш-менш нормально, тільки багато техніки і військових.
Ми отримали гуманітарну і матеріальну допомогу. З роботи мене звільнили. Спочатку я написала заяву на двомісячну відпустку, а потім керівництво сказало, що по закону на моє місце можуть взяти іншу людину. Окупанти встановили там свої правила.
Ми надіємося на наші збройні сили. Сподіваємося хоча б влітку повернутися додому.
