Анісіна Катерина, 1 курс, Коледж ПЗВО «Міжнародний класичний університет імені Пилипа Орлика»

Вчитель, що надихнув на написання есе - Грищенко Олександр Володимирович

«1000 днів війни. Мій шлях»

Війна почалася 24 лютого 2022 р. Я прокинулася від вибухів, які були по всьому Миколаєву. Тоді я ще не знала, що моє рідне місто стане стратегічним об'єктом, і триматиме оборону! Миколаєве, я тобою пишаюся! Перші обстріли міста і страх, бо не знаєш, що мене, нас усіх, очікує.

Диктаторська країна розпочала повномасштабне вторгнення в Україну. Ніколи їм цього не пробачу!

Я бачила на власні очі, як ворог завдавав значних руйнувань цивільній інфраструктурі, призводячи до загибелі мирних жителів. Скільки сльоз та крові зазнало моє місто, країна. Коли це все закінчиться? Весною 2022-го моє місто зазнавало численних атак. Я безмежно дякую українським військовим, які захищали місто, стримали ворога та недопустили окупацію. Було дуже складно.

Окупанти розбили водопровід, так нам кажуть, і місто залишилося без води. Люди з баклажками ходили по воду. Так ми продовжуємо жити і сьогодні.

Попри складу ситуацію, миколаївці проявляють мужність та єдність, об'єднавшись для захисту свого міста та допомоги один одному в ці важки часи. Я сподіваюся та бажаю, щоб скоріше ця жорстока війна закінчилася, щоб усі військові повернулися додому жививими! Хай буде завжди мирне небо над Україною! Слава Україні! Героям Слава!