Мені 59 років. Я живу з дружиною в місті Снігурівка Миколаївської області. До війни працював. 24 лютого бачив, як пролетіли ракети. Потім зателефонували родичі з Миколаєва і розповіли про обстріли їхнього міста. 

Діти виїхали, коли почалися обстріли Снігурівки. А ми з дружиною залишалися вдома до 27 березня, сиділи в підвалі. Окупанти приходили з обшуком, поводилися по-хамськи. Потім ми поїхали в Афанасіївку. Жили у батьків до деокупації.

Ми всім село вийшли зустрічати наших військових.

Досі немає спокою. На Великдень росіяни завдали ракетних ударів по нашому місту. Та я вірю в нашу перемогу. Сподіваюся, що це станеться найближчим часом.