Мені 76 років. Проживаю в селі Юр’ївка Баштанського району Миколаївської області. Була в окупації. Онук служить. Окупанти приходили шукати його. Я спалила весь його одяг, а медаль сховала. 

В період окупації нам привозили питну воду. А з моменту визволення і до цього часу добре забезпечують гуманітарною допомогою. 

27 березня о четвертій двадцять снаряд влучив у дах мого будинку. Через вітальню вилетів у веранду, на порозі розірвався. Я була у спальні. Дивом вижила.

Долати стрес допомагають рідні. Я маю трьох дітей, шість онуків і п’ять правнучок. Вони - моя радість, гордість і втіха.

Коли наші солдати зайшли, то було дуже радісно. Дякую їм, що звільнили нас. Чекаю на перемогу. Думаю, що цього року війна закінчиться. Вірю в те, що майбутнє буде прекрасним.