Мені 75 років. Я живу в місті Снігурівка Миколаївської області. 24 лютого очікував на вітання з днем народження, а дізнався про початок війни. Я не виїжджав зі Снігурівки, бо дружина хворіла. Другого грудня минулого року вона померла. 

Я лише раз на місяць їздив у Херсон, щоб зняти готівку і купити продукти. Воду набирав з родовищ. Вона була гіркою, але це краще, ніж не мати ніякої. Світла не було п’ять місяців. 

У перші дні війни росіяни скинули бомбу на військкомат. Розбили не тільки його, а й по десять житлових будинків з обох боків від нього. 

Я жив у постійному страху. Не міг спокійно спати, бо весь час чекав, що прилетить снаряд. 

Окупанти дивувалися тому, що в нас асфальтовані дороги, що в кожного вдома є пральна машинка і мікрохфильова піч. Вони обікрали будинки, з яких виїхали люди. Забрали автомобілі. 

Сподіваюся, що війна закінчиться цієї осені.