Мешканець Комишувахи після повернення додому побачив, що житло майже зруйновано

Той день я пам'ятаю дуже добре. Якось поїхав я в центр, а там людей багато. Всі так метушаться туди-сюди. Я одразу не зрозумів, що воно сталося. Потім побачив, що війна почалася. Неприємно, звісно. Ніхто не міг подумати, що таке буде.

Як обстріли починаються, так ми у підвал йшли. Було так, що і вночі ми вставали, в підвал тікали. А потім з підвалу виходимо, а селище горить. Бомбили. 

Це страшно, тим більш як з дитиною. Онуку десять років, а він сидить в підвалі, і я з ним сиджу.

Ми виїхали, а потім повернулися. Сім місяців я не був вдома. Побачив, що вікна все повилітали у нас і у будинку за 20 метрів від нас. До сих пір я не можу порядок навести. От, звісно, це вже шок.

Я не знаю, як буде далі, але треба жити, працювати. Кажу, що все буде добре, все буде Україна. За прогнозами, війна закінчиться весною. Хочеться, щоб швидше. Думаю, що все буде дуже-дуже добре. Поборемось! Треба жити, про це думати, все буде добре. Я українець - і цим все сказано.