Історії, які ви нам довірили

меню
{( row.text )}
{( row.tag )}
header-logo

Історії, які ви нам довірили

До всіх історій
Віктор Вікторович Шиян

«Одні люди грабували магазині, інші – допомагали мені вижити»

переглядів: 136

Віктор виїхав із Маріуполя і не міг зв’язатися з рідними, які залишилися в окупації

Я 22 лютого 2022 року був на весіллі в друзів, 23-го пішов на роботу. А 24-го мені зателефонувала сестра й повідомила, що чула вибухи. З інтернету я дізнався, що почалася війна. 

Я навчався в Маріупольському університеті. Побув десь місяць вдома та виїхав, а моя сім’я залишилася біля Маріуполя. У ті дні було важко з-за нестачі їжі та води, з-за відсутності інтернету та мобільного зв’язку. Ми не знали, що робити. 

Нас шокувало все, особливо люди, які почали грабувати магазини. І це були ті люди, які жили поруч зі мною. А інші мої сусіди виявилися крутими людьми. Вони допомогли мені виїхати й вижити взагалі.

У мене не було зв’язку з родиною з 2 березня. Ніхто нічого не знав. Уже коли я виїхав, дізнався, що з ними все добре, але вони залишилися в окупації.

Я приїхав у Дніпро як у найближче місто і відразу знайшов роботу, оскільки я молодий спеціаліст. Такі люди потрібні майже всюди.

Я зараз не заглядаю наперед. Думаю, що настане мир – і все буде добре. Сподіваюся, що в 2024 році будемо святкувати перемогу з нашими кордонами 1991 року. 

При цитуванні історії посилання на першоджерело - Музей "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова - є обов‘язковим у вигляді:

Музей "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова https://civilvoicesmuseum.org/

Rinat Akhmetov Foundation Civilian Voices Museum
Маріуполь 2022 2023 Текст Історії мирних жінки чоловіки переїзд зруйновано або пошкоджено житло психологічні травми обстріли безпека та життєзабезпечення житло робота внутрішньо переміщені особи перший день війни Обстріли Маріуполя їжа окупація
Допоможіть нам. Поділіться цією історією
img
Долучайтеся до проєкту
Кожна історія має значення. Поділіться своєю
Розповісти історію
До всіх історій