Історії, які ви нам довірили

меню
{( row.text )}
{( row.tag )}
header-logo

Історії, які ви нам довірили

До всіх історій
Евеліна Чайка

«Один день поставив крапку дитинству»

переглядів: 359

Чайка Евеліна, Огульцівська ЗОШ I-III ступенів, с. Огульці

Есе "Один день моєї війни"

Ви коли небудь звертали увагу на те, як прокидається Земля наступного дня після негоди? Який страшний своєю розрухою і водночас прекрасний пробудженням цей момент…

Ось так і моя душа виглядала на ранок після початку війни. Війна…Таке страшне слово. Війна…Вона здавалася такою далекою і неможливою для цивілізованого, демократичного, сучасного світу. Один день, одна мить змінила моє життя; життя сотень, тисяч таких дітей як і я. І яким би не був фінал цієї війни найстрашніше те, що ми вже ніколи не будемо такими як були.

Один день поставив крапку дитинству. Мені здається в цей день я прожила половину свого життя і зрозуміла найважливіші в світі речі.

Коли мені було років десять, мене дуже дивувало чому дорослі на святах бажають одне одному миру та здоров’я. Невже не можна бажати чогось класного? Якихось корисних, справжніх, а не абстрактних речей. Якою ж дурненькою я була! Якби зараз за допомогою цих слів можна було б змінити ситуацію і скасувати війну, я б говорила їх щохвилини. Але нажаль…

Ми зіткнулися з новою, жорстокою реальність. І в ній не було місця побажанням, лише маленький закуток для молитви. Молилася зі мною бабуся. Саме вона і навчила мене це робити. Молитися від усього серця. Молитися за мир! Такий абстрактний, але такий важливий мир.

У кожного з нас є свій день, коли війна доторкнулася особисто до нього. Хтось в цей день був біля екрану телевізора і дивився новини про ситуацію на Сході України; хтось був за кордоном і хотів якомога швидше повернутися додому, а я телефонувала своїй бабусі, яка в цей час знаходилася під обстрілом «Градів» в Донецьку.

Це був перший з черги найгірших днів в моєму житті. День, коли я зрозуміла, що таке страх за життя близької людини. Зрозуміла вагу людської гідності… 

З часом, з усіма пережитими ситуаціями в Донецьку я впевнилася в тому, що важливим є зовсім не день початку війни, а день, коли вона закінчиться і ми нарешті зрозуміємо ціну, яку віддали за мир в нашій країні.

Я вірю в те, що цей день запам’ятає кожен з нас! Вірю, що ми більше не допустимо війни. Вірю, що наша «Земля» після негоди швидко опритомніє і розквітне з новою силою та жагою до життя! Допоможемо ж зробити їй це швидше!            

При цитуванні історії посилання на першоджерело - Музей "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова - є обов‘язковим у вигляді:

Музей "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова https://civilvoicesmuseum.org/

Rinat Akhmetov Foundation Civilian Voices Museum
Донецьк 2014 Текст Історії мирних діти переїзд психологічні травми обстріли безпека та життєзабезпечення діти розлука з близькими Конкурс есе 2021
Допоможіть нам. Поділіться цією історією
img
Долучайтеся до проєкту
Кожна історія має значення. Поділіться своєю
Розповісти історію
До всіх історій