До війни в мене було стабільне життя. У перший день вторгнення я був шокований тим, що відбувалось. Перші прильоти ракет були в Каховці. З сусідами я виходив на вулицю і ми бачили, як обстрілюють Херсон. Пів року я прожив в окупації, у селі не було води й світла. Після визволення почали завозити гуманітарну допомогу. Обстріли тривали постійно - росіяни запускали по селу дрони. Я з дітьми подовгу сидів у підвалі.

Снаряд прилетів у мій двір та розбомбив будинок. Після цього я виїхав з родиною. Психологічно переживати війну мені дуже важко. Дуже хочу, аби в Україні був мир. Чекаю на перемогу ЗСУ.