У перший день війни літаки почали бомбити Запоріжжя. Я був шокований, не знав, що робити. У магазинах розкупили продукти, також були проблеми з ліками. Мені страшно було за моїх дітей. Обстріли тривали постійно. Росіяни били по житловим будинкам. Мені прикро, що загинуло багато людей. Деякий час я з родиною був вдома, а потім ми виїхали. Моя машина поламалась у дорозі, затори були величезні. Добре, що мені допомогли знайомі. Доїхав до Кіровоградської області. Зараз живемо тут з дітьми. Я навчився долати стрес. Дуже хочу миру для майбутнього моїх дітей.