Я з сім’єю жив у місті Пологи Запорізької області. Був приватним підприємцем. Через війну довелося залишити підприємницьку діяльність і виїхати до Запоріжжя. Зараз у мене немає постійної роботи. Інколи трапляються підробітки.

Обстріли почалися на початку березня, коли в наше місто зайшли російські війська. Ми виїхали у квітні. Дісталися до Запоріжжя за пару годин. Коли опинилися на неокупованій території та побачили наших військових, навіть дихати стало легше.

Ми забрали з собою котів, а німецьку вівчарку залишили вдома. Її годували сусіди. Коли зрозуміли, що найближчим часом не повернемося, довелося знайти вівчарці нових господарів. Як повернемося, звісно, забирати не будемо, бо вони вже звикли одне до одного. Купимо цуценя.

Спочатку мене охопили депресія й апатія, а зараз усе добре. Знаходжу собі якісь заняття, щоб відволіктися. Спілкування з сім’єю та друзями дуже допомагає.

Я впевнений, що війна закінчиться перемогою України. Сподіваюся, що це станеться до кінця 2023 року. Хочемо повернутися в Пологи й жити так, як раніше.