У березні 2022 року Волноваський район почали сильно обстрілювати. Мені тяжко згадувати про цей період. У мене був будинок, син навчався у школі. Війна у нас відібрала все. Під час обстрілів зникло світло, продуктів у магазинах не було. 

Виїжджати мені з сином було важко. Я взяла із собою тільки найнеобхідніші речі.

Зараз я живу у двокімнатній квартирі з п’ятьма особами на Кіровоградщині, сплачуємо лише за комунальні платежі. Грошей орендувати житло у мене немає. 

Я гадала, що за декілька тижнів після виїзду повернусь, але вже два роки не була вдома. Чи побачу знову рідне місто? Невідомо. Душа болить.