«Нужденним людям ми намагаємось допомогти всім, чим можемо»

Марія з сім’єю прихистили у своєму домі людей, яких окупанти лишили даху над головою і всього, що у них було

Зранку 24 лютого я збирала синочка у садочок, а сама мала йти на роботу, але прочитала в інтернеті, що почалася війна. Зі мною сталася паніка: я не знала, що маю робити.

Шокувала жорстокість тих чужинців, які знущалися над нашими людьми,а особливо - маленькими дітьми.

Богу дякувати – ми живемо з родиною у своєму будинку, без тяжких наслідків. Нам усього вистачало, і ми, чим могли, тим ділилися з усіма потребуючими.  коли люди віддавали останній кусок хліба переселенцям з окупованих областей,я плакала.

Ми надали притулок сім’ї, у якої згоріла квартира. Їх дитина подарувала мені іграшку-брелок, який для мене став дуже цінним.