Голоси Мирних — «Нові сусіди всім будинком збирали нам гроші на оренду житла»
меню
{( row.text )}
{( row.tag )}
До всіх історій
Наталя Нерибальська

«Нові сусіди всім будинком збирали нам гроші на оренду житла»

переглядів: 66

Хочу поділитися своєю історією довжиною в 35 років життя, переживань і спогадів, зупиненої 5 серпня 2014 року. Датою, з якої довелося почати нове життя в чужому і незнайомому місті з двома маленькими дітьми віком один і чотири роки, сподіваючись повернутися в рідне, горде і улюблене місто Донецьк.

Пам'ятаю, як почали літати військові літаки, як вмить порожніли двори і дитячі майданчики і люди тоді навіть не припускали, що це буде більше шести років війни.

Я теж була серед тих, хто виїхав з рідного міста, сподіваючись на швидке повернення і з пригодницьким настроєм в душі в новому місті під назвою Кривий Ріг.

Знайомство з містом почалося з обережності у спілкуванні з місцевими жителями. Довелося на всі гроші орендувати квартиру і якось починати виживати.

КЯке було моє здивування, коли одного разу пролунав дзвінок, увірвалися двоє жінок, впевненими кроками пройшли в кухню. Спілкування почалося з фрази: «Ми знаємо, що ви біженці».

Жінки прийшли з повними сумками їжі і солодощів дітям.

Як виявилося, вони весь тиждень за нами спостерігали і збирали всім будинком гроші нам на оренду житла. Пишу і плачу від того, якою сильною є взаємовиручка людська, якою великою сила взаємодопомоги, людського співчуття.

Як пізніше з'ясувалося, в будинку, в якому ми орендували квартиру, проживали в основному люди, які пережили ВВВ, які не з чуток знають, що таке голод, зміна місця проживання і війна. Пишу ці рядки з неймовірною вдячністю місцевим жителям по вул. Ракітіна, будинок 23 міста Кривого Рогу, які перейнялися душевним болем і співчуттям до мами з двома маленькими дітьми, до мами, котра втекла в невідомість і невизначеність, яка перебувала в декретній відпустці, без роботи і найменшого доходу.

Через сім років ви б не впізнали цю маму. Вона стала працівником компанії-гіганта, що поставляє електроенергію і газ і не тільки, компанії з теплою брендовою назвою YASNO.

Хочеться сказати величезне спасибі керівництву компанії, яке в мене повірило і дало стабільне існування в чужому місті.

Це зараз, через сім років, Кривий Ріг став другим рідним містом. В принципі, відмінність Кривбасу і Донбасу не велика, це два промислові гіганти-регіони, де живе добрий, трудовий народ, який сподівається на розвиток своїх регіонів, один з яких загальмувала війна.

Війна і XXI століття – поняття несумісні. Війна, яка розділила на ваших і наших. Я ніколи уявити не могла, що можна відмовити людині в оренді житла тільки через те, що у неї донецька прописка. А таке було!

Я не думала, що може бути так важко знайти роботу в величезному промислово розвиненому регіоні. А таке було! І тільки співчуття однієї жінки з відділу кадрів ПАТ «АрселорМіттал» допомогло моєму дорогому чоловікові влаштуватися на шахту ім. Артема-1. Зараз він бригадир, ГРОЗ.

Спасибі величезному місту Кривий Ріг за те, що прийняв, і спасибі Господу Богу за те, що посилав на шляху становлення таких чуйних і доброзичливих людей.

Кажуть, що душа людини там, де вона народилася. І любов до рідного міста Донецька, такого величного і гордого, назавжди в моїй душі, міста, яке дало шлях в життя – освіту і виховання, загартування духу і стійкість, сім'ю і надію.

Донецьк, я люблю тебе за твою красу і чистоту, за тепло і велич, за гордість і незалежність!

Сподіваюся, що війні прийде кінець, і Кривбас і Донбас «заспівають» в унісон. Об'єднаються сім'ї, прийде прощення і зароблять гіганти промисловості на всю силу на благо нації. 

Донецьк 2014 Текст Історії мирних жінки діти 2014 переїзд втрата роботи безпека та життєзабезпечення житло обстріли Донецька
Допоможіть нам. Поділіться цією історією
Facebook twitter
img
Долучайтеся до проєкту
Кожна історія має значення. Поділіться своєю
Розповісти історію
До всіх історій