Рубець Софія, 9-б клас, Херсонська спеціалізована школа І-ІІІ ступенів №24 із поглибленим вивченням математики, фізики та англійської мови

Вчитель, що надихнув на написання — Арістова Вікторія Вікторівна 

Конкурс есе «1000 днів війни. Мій шлях»

Мігель де Сервантес Сааведра говорив: «Мир — найвище благо, якого люди бажають у цьому житті». Із початком війни я зрозуміла, що це справді так.

Для всіх українців війна стала найбільшим горем у житті і назавжди розділили їх життя на «до» та «після». Вона забрала у людей почуття безпеки навіть у власній домівці, що також стосується і мене.

Ця жахлива подія  застала мене зненацька і дуже змінила мою реальність. Мені і моїй сім'ї довелося покинути свій куточок, своє дорогоцінне рідне місто, і свою країну.

І хоч я вже звикла до нового життя,але це не значить, що я більше не сумую за домом, рідними і друзями, від яких мене тепер віддаляють сотні кілометрів.

Кожного дня хочеться знову повернутися до тих мирних днів, які колись у мене були. Навіть навчившись жити далі, неможливо забути, що сталося з тим, що я любила і люблю. Нове життя дало багато досвіду, але він дістався занадто великою, непомірною ціною.

Отже, я незламно вірю, що одного дня обов'язково повернуся у свій рідний край і життя у ньому стане безпечним. Так, може воно не буде таким, як колись, адже  сталося багато подій, які назавжди змінили народ і міста. Але я переконана, що воно обов'язково буде щасливим, бо наші люди ніколи не здаються і завжди йдуть до кінця заради своєї країни,родини і сьогодення. Це все обовʼязково призведе до світлого і мирного майбуття.